послаблювати — 1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом якшувати, пом якшити … Словник синонімів української мови
послаблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ослабити — I = ослаблювати, ослабляти (робити слабшим у військовому, політичному, організаційному аспектах), послабляти, послаблювати, послабити, підривати, підірвати, підірвати, розхитувати, розхитати, похитнути, підточувати, підточити, знесилювати,… … Словник синонімів української мови
притьмарювати — юю, юєш, недок., притьма/рити, рю, риш, док., перех., рідко. 1) Робити щось трохи темнішим або не дуже яскравим, світлим; послаблювати яскравість чого небудь. 2) перен. Робити сумним, безрадісним, зажуреним. 3) перен. Послаблювати силу вияву чого … Український тлумачний словник
антиандрогени — ів, мн. Речовини, які здатні гальмувати біосинтез, секрецію і рух чоловічих статевих гормонів або послаблювати їхню дію … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… … Український тлумачний словник
віджимати — а/ю, а/єш, недок., віджа/ти, відіжму/, відіжме/ш; мин. ч. віджа/в, жа/ла, жа/ло; док., перех. 1) Вичавлювати рідину з чого небудь. 2) Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3) тех. Послаблювати тиск якого небудь затискача … Український тлумачний словник
відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… … Український тлумачний словник
діамагнетизм — у, ч. Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле … Український тлумачний словник
